2025/2026 навчальний рік: рекомендації щодо викладання навчальних предметів

Огляд інструктивно-методичних рекомендацій МОН

Нещодавно Міністерство освіти і науки України оприлюднило Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році (лист від 13.08.2025 №1/16828-25). Аби підтримати вчителів на початку нового навчального року, ми підготували вибірковий огляд ключових положень цих рекомендацій. У ньому зосереджено увагу на найважливіших змінах і практичних аспектах, які допоможуть освітянам ефективно врахувати нововведення у своїй щоденній роботі.

Початкова школа

У 2025/2026 навчальному році освітній процес у 1–4-х класах спрямований на реалізацію Держстандарту початкової освіти та подолання викликів, зумовлених воєнним станом. Для надолуження освітніх втрат або організації додаткового освітнього простору МОН пропонує використовувати:

•  методичні рекомендації (лист МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22), матеріали щодо компетентнісного підходу в навчанні; методичний посібник щодо технологій формування навчальних досягнень молодших школярів на засадах компетентнісного підходу; методичний посібник щодо технологій оцінювання особистісних і навчальних досягнень учнів та учениці початкової школи;

•  ресурси Educaplay, Wordwall, Matific тощо;

•  мобільний застосунок «Вивчаю — не чекаю»;

•  гейміфіковану програму навчання з використанням інтерактивних технологій «КЕЧ». 

В освітньому процесі школи можуть використовувати лише навчальну літературу, що має грифи МОН. Із 2025 року всі підручники, що пройшли конкурсний відбір, обов’язково містять інтерактивний Е-додаток із мультимедійним контентом для кращого засвоєння матеріалу. Посібники та зошити з друкованою основою є необов’язковими й можуть застосовуватись лише за умови відсутності перевантаження учнів та добровільної згоди батьків на їх фінансування.

Календарно-тематичне планування вчитель створює у довільній формі – друкованій чи електронній. Формат, обсяг, структура та оформлення залишаються автономією педагога. За бажанням його можна поєднати з навчальною програмою.

Також з метою формування екологічної компетентності учнів МОН рекомендує інтегрувати в освітній процес навчальні активності, спрямовані на формування навичок ощадливого використання ресурсів (проєкти, дослідження, челенджі, конкурси).

Базова школа

У 2025/2026 навчальному році навчання у 5-8 класах буде здійснюватися за:

• Державним стандартом базової середньої освіти;

• Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, (наказ МОН від 09.08.2024 № 1120);

• модельними навчальними програмами. На її основі учитель складає навчальну програму, у якій зазначає послідовність й орієнтовний час вивчення тем і види навчальної діяльності, що в умовах певного класу є найоптимальнішими.

Під час планування уроків МОН рекомендує врахувати такі вимоги:

• урок має включати не лише виклад матеріалу, а й завдання для його практичного застосування;

• частину знань і навичок учні мають здобувати самостійно через пошукові завдання та дослідницьку діяльність;

• виклад матеріалу має бути варіативним: від пояснення й практичних вправ до проблемного навчання з пошуком рішень.

Мовно-літературна освітня галузь (Українська мова, українська та зарубіжна літератури, інтегрований курс літератур)

На початку навчального року МОН рекомендує запланувати роботу щодо виявлення та (у разі потреби) подолання освітніх втрат учнів. Для цього важливо:

• адаптувати навчальні програми;

• використати внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки;

• подбати про доступність викладу, наявність циклічного, інтервального повторення матеріалу, вправ на стабілізацію емоційного стану учнів, упровадження диференційованого навчання та формувального оцінювання.

Особливості навчання учнів 8-х класів

Українська мова

На заняттях з української мови учні вивчатимуть синтаксичні відомості: одним з основних акцентів має бути робота, спрямована на розвиток словникового запасу учнів. Під час вивчення граматичних тем це сприятиме правильному сприйманню граматичної форми й доцільності синтаксичної конструкції. У модельних навчальних програмах не виокремлено спеціальних уроків розвитку мовлення учнівства, оскільки кожен урок має бути зорієнтований на розвиток дитини.

Українська література

Вивчення української літератури ґрунтується на хронологічно-стильовому підході з урахуванням жанрово-родової специфіки творів. Особливу увагу рекомендовано приділяти сучасним інтерпретаціям історичного минулого України, де художньо відтворено добу прадавньої України в контексті сучасної літератури. Водночас кількість творів давньої літератури обмежено, адже сучасні учні ще не мають достатнього читацького досвіду, а їхні інтереси потребують адаптованого та більш доступного матеріалу.

Біографічні відомості про письменників варто подавати стисло, зосереджуючись лише на тих фактах життя і творчості, які можуть зацікавити школярів. Робота з художніми текстами передбачає міжмистецький підхід: доцільно залучати твори живопису, музики, скульптури чи кіномистецтва, які мають тематичний зв’язок із літературним твором або є його інтерпретацією. Такий підхід сприяє кращому розумінню змісту та глибшому емоційному сприйняттю.

Текстуальне опрацювання, позакласне читання та вивчення поезії напам’ять мають рекомендаційний характер, надаючи учням більше свободи у виборі форми роботи з літературою. У випадку дистанційного навчання МОН радить активно використовувати цифрові сервіси й онлайн-інструменти, які урізноманітнюють освітній процес (Canva, PlayBuzz, Miro, Jamboard, Padlet, Google Forms, Online Test Pad, Poll Everywhere тощо).

Зарубіжна література

Викладання зарубіжної літератури здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників вивчають в українських перекладах або  іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо).

Під час викладання зарубіжної літератури потрібно звернути увагу на можливості використання окремих елементів компаративістики: порівняння явищ однієї національної літератури, художніх творів різних національних культур, художніх текстів і медіатекстів , літературних творів і творів інших видів мистецтва, художніх і нехудожніх текстів (науково-популярних, документальних тощо), оригіналу і перекладу. Водночас учителю потрібно завчасно перевірити необхідний цифровий контент для безпечної роботи учнів, провести інструктаж щодо основних правил поведінки в інтернет-просторі та в онлайн- взаємодії, повідомити про необхідність дотримання етичних норм і академічної доброчесності.

Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)

Вивчення інтегрованого курсу літератур ґрунтується на хронологічно-стильовому принципі опрацювання художніх творів з урахуванням їх жанрово-родової специфіки. Також на основі ідейно-тематичного співвідношення запропоновано розгляд художніх творів української та зарубіжної класики, у тому числі творів для позакласного читання, в проєкції на тексти інших історичних періодів. Великі за обсягом художні твори запропоновано для вивчення в скороченому варіанті.

МОН акцентує увагу, що незалежно від обраного способу викладання літератур, вивчення текстів напам’ять не є обов’язковою формою роботи (немає вимоги робити запис про результати перевірки вивчення учнями творів напам’ять із подальшим виставленням оцінок у журналі в стовпці без дати).

Іноземні мови

Вивчення іноземної мови зазнає суттєвих трансформацій, спрямованих на розширення світогляду учнів і розвиток їхніх комунікаційних умінь:

• відбувається перехід до обговорення соціально значущих питань та абстрактних понять. Це дає можливість інтегрувати іноземну мову в ширший міждисциплінарний контекст, роблячи навчання більш осмисленим і наближеним до реального життя;

• граматичний компонент також ускладнюється: учні засвоюють складні синтаксичні конструкції, зокрема умовні речення, непряму мову, пасивний стан. Такі структури потрібні для того, щоб висловлювати гіпотези, аналізувати інформацію та будувати аргументовані висловлювання;

• особливу увагу приділено розвитку письмових і усних навичок. Учні поступово переходять від простих описів до створення аналітичних текстів: есе, відгуків, роздумів. Це допомагає формувати вміння аргументувати власну позицію, будувати логічні міркування та критично оцінювати інформацію;

• проєктна діяльність і групова робота стають основними інструментами формування критичного мислення, навичок співпраці та соціальної відповідальності. Робота в команді дозволяє учням навчатися домовлятися, розподіляти обов’язки, спільно вирішувати проблеми;

• системна інтеграція мультимедійних та онлайн-ресурсів створює ефект занурення у мовне середовище, а також розвиває інформаційну грамотність школярів. Учні вчаться працювати з різними форматами даних, аналізувати матеріали з інтернету та застосовувати іноземну мову як інструмент пізнання світу.

Заняття з вивчення лексики, граматики, функціональних структур рекомендовано закінчувати письмовою або усною практикою з мінімальним рівнем підтримки. Фінальні завдання мають бути визначені комунікативною метою і обмежені в темі для реалізації практики вивчених структур. Після виконання даних завдань рекомендовано використовувати інструменти письмового зворотного звʼязку з розбором систематичних помилок, фасилізованих помилок, а також вдалих варіантів використання вивченого.

Громадянська та історична освітня галузь 

Історія

В умовах війни історична освіта відіграє ключову роль у зміцненні громадянської позиції, критичного мислення та національної суб’єктності. МОН звертає увагу, що незалежно від логіки побудови обраної програми, порядку досягнення обов’язкових результатів навчання та змісту, матеріал з історії України слід викладати, пов’язуючи його з подіями всесвітньої історії та дотримуючись україноцентричного підходу до вивчення історії. Фокус у викладанні предметів має зміщуватися з нагромадження фактів на розвиток аналітичних, порівняльних і рефлексивних умінь.

Актуальні виклики, які має враховувати вчитель історії під час викладання історії:

• Інформаційна війна: учні щодня стикаються з історичними маніпуляціями – меми, тіктоки, псевдонаукові «розвінчування міфів». Завдання школи – навчити відрізняти факти від інтерпретацій.

• Війна пам’ятей: наративи про минуле стали інструментами сучасної політики. Українська історія потребує переосмислення поза колоніальними схемами та імперськими рамками.

• Переосмислення ролі України у світовій історії: підсилюється запит на україноцентричний підхід, який дозволяє побачити глобальні процеси з власної перспективи.

• Переобтяження фактами та виснаження учнівства: варто фокусуватися не на всеохопному знанні, а на формуванні аналітичних, порівняльних, рефлексивних умінь.

Надважливим завданням у викладанні предметів громадянської та історичної галузі залишається викорінення радянських і пострадянських історичних наративів, фальсифікації та міфологізації історії. У рекомендаціях докладно зазначені актуальні для викладання історії ключові моменти.

МОН рекомендує педагогам активно використовувати можливості  онлайн-ресурсів, які мають відповідати віковим особливостям учнів і бути змістовними і дидактично доцільними Педагог має:

• завчасно переглядати весь відео- та текстовий контент (рекомендується використовувати відеофрагменти тривалістю не більше 7– 10 хвилин);

• забезпечити його відповідність темі уроку;

• створити завдання, що допоможуть учням та ученицям осмислити побачене чи прочитане.

Громадянська освіта

У Новій українській школі громадянська освіта викладається з 1 класу – спочатку як частина інтегрованих курсів, а з 7 по 12 клас може викладатися також і як окремий предмет. У 2025/2026 навчальному році особливо актуальними є теми:

• довіри, взаємодії, горизонтальних зв’язків і спільного блага;

• орієнтування у правовому полі під час війни (зокрема, права дитини в умовах надзвичайних ситуацій, етичні дилеми);

• цифрового громадянства: поведінка в мережі, участь у цифрових платформах, протидія мові ворожнечі та булінгу, ШІ та права;

• психоемоційної стійкості та залученості, участі, соціального впливу учнів і учениць.

У рекомендаціях МОН запропонувало перелік навчальних програм і методичних матеріалів.

Правознавство

Викладання навчальних предметів «Основи правознавства» у 9 класі та «Правознавство» для учнів та учениць 10-11 класів у 2025/2026 н. р. обумовлюється особливостями національної правової системи в умовах воєнного стану з урахуванням законодавчих змін. МОН звертає окрему увагу на Закон України «Про публічні консультації» та рекомендує вчителям вказувати на цей інструмент взаємовідносин держави та громадян, оскільки його застосування у майбутньому сприятиме демократизації відносин публічного управління, залучення зацікавлених осіб до розроблення, формування чи реалізації державної політики, розв'язання питань місцевого значення.

В умовах збройної агресії російської федерації проти України вкрай актуальним є вивчення міжнародного гуманітарного права. У рекомендаціях МОН запропонувало перелік навчальних програм, онлайн-курсів і методичних матеріалів. 

Мистецька освітня галузь

Програми інтегрованого курсу «Мистецтво» у 5–7 класах побудовані як органічне поєднання змісту різних видів мистецтва з домінантністю музичного та образотворчого. Викладати цей курс може як один, так і два вчителі. У випадку, коли курс розподіляється між двома педагогами, заклад освіти на основі модельної програми створює власну навчальну програму, у якій виокремлюються дві складові – «Мистецтво: музичне мистецтво» та «Мистецтво: образотворче мистецтво». У класному журналі для кожної складової відводяться окремі сторінки, де після назви інтегрованого курсу через двокрапку зазначається уточнення.

Починаючи з 8 класу, учні переходять до опанування художніх стилів і напрямів, вивчають їхні особливості у творах різних видів мистецтва. Цей процес має логічне продовження і в 9 класі. Під час знайомства з мистецькими творами, обрання способів мистецької комунікації та творчої діяльності важливо спрямовувати учнівство на формування позитивної життєвої перспективи та створення світлого образу майбутньої України.

Особливої актуальності це набуває у сучасних воєнних реаліях, коли зростають ризики психологічних травм у дітей. Важливо пам’ятати, що мистецтво є одним із найефективніших засобів самопізнання, профілактики переддепресивних станів та водночас дієвим інструментом самозарадності й формування життєвої стійкості. Завдяки потужному емоційному потенціалу твори мистецтва допомагають долати труднощі, підтримувати внутрішню рівновагу та відкривати для молодого покоління нові можливості для творчості й самореалізації.

Математична освітня галузь

У сучасних умовах, коли значна частина учнівства має навчальні втрати, особливо важливо розпочати навчальний рік із проведення діагностувальних робіт. Це дасть можливість вчителю виявити рівень засвоєння матеріалу, визначити проблемні зони та організувати ефективне повторення попереднього навчального року, приділивши йому більше часу. Для подолання прогалин у знаннях доцільно: 

• адаптувати навчальні програми і календарно-тематичне планування з урахуванням результатів діагностики та потреб класу (однак, слід виважено використовувати ущільнення/перенесення, щоб не спричинити нових втрат); 

• застосовувати педагогічні інструменти для стабілізації емоційного стану учнів;

• впроваджувати диференційоване навчання; 

• розробляти індивідуальні плани корекції знань для учнів та учениць зі значними втратами тощо.

Враховуючи зазначені в ДСБСО загальні результати навчання, доцільно збільшити у навчальному процесі кількість задач, що сприяють формуванню умінь: досліджувати проблемні ситуації, створювати математичні моделі до них та критично оцінювати та інтерпретувати результат розв’язання. З огляду на зазначене МОН пропонує використовувати посібники:

• «PISA: математична грамотність»;

• «Навчання на основі головоломок»;

• «Математика як інструмент мислення».

Природнича освітня галузь

На початку нового навчального року МОН радить педагогам організувати діагностику рівня сформованості результатів навчання в учнів у цікавій та мотивуючій формі. Це може бути квест, вебквест або інтегрований квест, що охоплює декілька предметів – фізику, хімію, географію чи біологію. Такий підхід допоможе не лише визначити «відправну точку» для подальшої роботи, а й зробить процес діагностики для школярів менш формальним і більш залучаючим.

У подальшій освітній діяльності МОН пропонує активно застосовувати сучасні підходи до викладання:

•  Інтерактивні симуляції та віртуальні лабораторії. Вони дозволяють учням проводити експерименти, відпрацьовувати практичні навички та закріплювати знання у безпечному віртуальному середовищі, що особливо актуально в умовах обмежених ресурсів.

•  Робота з реальними даними та тематичними дослідженнями. Наприклад, аналіз кліматичних змін, вивчення динаміки населення України чи дослідження причин та наслідків спалахів захворювань. Це формує в учнів уміння працювати з інформацією, критично її оцінювати та застосовувати знання у практичних ситуаціях.

•  Гейміфікація освітнього процесу. Інтерактивні вікторини, логічні головоломки, квест-кімнати, рольові ігри та наукові дискусії, у тому числі з використанням можливостей штучного інтелекту, підвищують мотивацію учнів та сприяють кращому засвоєнню матеріалу.

•  Дослідницьке навчання. Групові проєкти, у рамках яких учні обирають тему, планують методику дослідження та презентують результати, формують навички командної роботи, критичного мислення та самостійності.

Інформатична освітня галузь

На заняттях з інформатики, робототехніки та інтегрованого курсу STEM поділ учнів на підгрупи здійснюється відповідно до наказу МОН України №128 від 20.02.2002 (зі змінами). Це дозволяє ефективніше організувати освітній процес та забезпечити кожному учню доступ до сучасних цифрових інструментів. Водночас важливою умовою для досягнення очікуваних результатів навчання є підключення комп’ютерного класу до швидкісного інтернету, що відкриває широкі можливості для використання сучасних ресурсів.

МОН рекомендує педагогам застосовувати низку якісних цифрових рішень для організації очного, дистанційного та змішаного навчання:

• освітня платформа «ІТ-студії» – уніфікований ресурс, що містить навчальний контент для підтримки викладання курсу інформатики з 2 по 11 клас, зручний для інтеграції у шкільні програми;

• ЄPython – безкоштовне україномовне середовище з простим та інтуїтивним інтерфейсом, яке допомагає учням опановувати основи програмування та поступово переходити до складніших задач;

• Qbit, E-Olymp, Algotester – ресурси для організації практикумів, олімпіад та різноманітних змагань з програмування, що сприяють розвитку алгоритмічного мислення, креативності та навичок командної роботи.

Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь

У 2025/2026 навчальному році у всіх закладах загальної середньої освіти впроваджується обов’язковий предмет «Підприємництво і фінансова грамотність» (8 клас). МОН рекомендує використовувати такі форми та методи активного навчання:

• вирішення ситуаційних завдань;

• кейс-технології;

• дидактичні ігри;

• баскет-метод (імітація ситуації);

• інтерактивні методи «Мозковий штурм», «Круглий стіл», «Метод проєктів» та інші. 

Для підвищення рівня фінансової грамотності може бути в нагоді Талан – фінансова грамотність для вчителів і учнів. Це безкоштовна онлайн‑платформа від Нацбанку України, де вчителі можуть:

•  пройти сертифікований курс із фінансової грамотності (20–30 годин);

•  отримати готові матеріали до уроків: презентації, тести, сценарії;

•  підготуватись до викладання нового предмета «Підприємництво та фінансова грамотність»;

•  долучитись до конкурсів, акцій, ігор із фінансової освіти.

Технологічна освітня галузь

Під час базового предметного циклу навчання МОН рекомендує приділити більше уваги розвитку технічного (понятійно-образно-дійового) мислення учнів в процесі засвоєння нових термінів, пошуку ідей, вивченню графічної грамоти, засобів праці, основ техніки і технологій та реалізації проєктів з використанням найпоширеніших матеріалів, набуття досвіду здійснення технологічної діяльності та самозарадності в побуті.

Вивчення засобів праці, матеріалів і технологій має здійснюватися системно:

• від найпростіших ручних інструментів до механізованих і автоматизованих знарядь та роботизованих систем;

• від дослідження властивостей і використання природних матеріалів до застосування синтетичних матеріалів у процесі проєктно-технологічної діяльності.

У 8-х класах зміст навчання з технологій має передбачати читання і виконання технічних креслеників та інших графічних зображень об’ємних предметів, моделювання та конструювання об’єктів техніки з використанням методів аналогії, комбінаторних дій, методів розв’язування винахідницьких задач. У процесі проєкто-технологічної діяльності необхідно звернути увагу на впровадження стандартів ІSO, що сприятиме уніфікації графічної складової та забезпечить підготовку до складання технічної документації відповідно до міжнародних вимог. Також важливо ознайомлювати учнів з моделюванням, конструюванням дронів, і технологічними інноваціями та створювати нові можливості реалізації SТЕМ та SТЕАМ проєктів.

Освітня галузь «Фізична культура»

Модельна навчальна програма передбачає модульний підхід до організації навчання й складається з інваріантної (обов’язкової) та варіативної частини. Освітні заклади самостійно визначають зміст варіативної складової, обираючи модулі з переліку, запропонованого програмою. При цьому учням упродовж року має бути надано можливість вибору:

• у 5–6 класах – від 12 до 16 варіативних модулів;

• у 7–8 (а також у пілотних 9-х) класах – від 8 до 12;

• у 9 класах, які не охоплені реформою «Нова українська школа», – від 3 до 4;

• у 10–12 класах – від 2 до 4 варіативних модулів.

Щоб учні змогли свідомо обрати напрямки навчання, на початку чверті чи триместру рекомендується організовувати цикл із 6–9 ознайомчих уроків. Їх можна проводити одночасним, позмінним або коловим методом. На окремих заняттях варто приділити більше часу вивченню одного з модулів, проте важливо, щоб усі обрані учнями модулі були представлені на кожному уроці.

Перехід від традиційного викладання до індивідуалізованого навчання МОН пропонує здійснювати шляхом:

• надання учням можливості самостійно обирати засоби навчання на кожному занятті;

• використання навчального матеріалу різної складності, щоб врахувати освітні потреби та здібності учнів;

• забезпечення свободи у виборі кількості повторень, темпу, амплітуди виконання вправ відповідно до індивідуальних інтересів і можливостей.

Старша школа

Для викладання у 9-11 класах за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти чинними залишаються інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році (лист МОН від 30.08.2024 № 1.1/15776-24).

Захист України

У 2025 році МОН України розпочало оновлення підходів до викладання навчального предмета «Захист України». У межах зазначеного оновлення було розроблено модельну навчальну програму «Захист України. Інтегрований курс», яка реалізується в рамках Інноваційного освітнього проєкту на всеукраїнському рівні  за темою «Теоретико-методичні засади викладання навчального предмета/інтегрованого курсу «Захист України» (далі – Освітній проєкт). Заклади, що не долучилися до Освітнього проєкту, здійснюють навчання за програмами:

•  «Захист України. Рівень стандарту». Навчальна програма для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти;

•  «Захист України. Профільний рівень». Навчальна програма для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти.

Відповідно до змін, затверджених наказом МОН від 20.06.2025 № 890, у Типовій освітній програмі для закладів загальної середньої освіти III ступеня, на вивчення предмета «Захист України»  у 10–11 класах передбачено:

• на рівні стандарту – 2 години на тиждень у 10–11 класах;

• на профільному рівні – 5 годин на тиждень (інваріантний складник).

Для якісної реалізації оновлених підходів у 2025/2026 навчальному році МОН рекомендує педагогам пройти підвищення кваліфікації за Типовою програмою підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти, які забезпечують викладання навчального предмета «Захист України». Окрім загальної програми, розроблено й спеціалізовані програми за темами:

• «Основи стрілецької та тактичної підготовки»;

• «Основи пілотування БпЛА мультироторного типу із системою FPV».

Здобувачі освіти, які належать до чинних релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю або має інші обмеження, вивчають предмет за індивідуальним навчальним планом, який розробляє заклад освіти за поданою особистою письмовою заявою батьків.

Під час проведення занять з предмета «Захист України» відсутні вимоги до форми одягу вчителя та учнів. Для відпрацювання практичних навичок, що передбачають активні рухи, переміщення та пересування предметів, рекомендовано заохочувати учнів носити зручний одяг та взуття, які не сковують рухів та не створюють ризиків травмування під час занять.

Безпека занять забезпечується їх чіткою організацією та суворим дотриманням правил. Обов’язковим є проведення інструктажу з безпеки на початку кожного заняття з відповідним записом у журналі. Відповідальність за дотримання вимог безпеки покладається на вчителів.

МОН наголошує, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» не допускаються будь-які форми дискримінації, зокрема за ознакою статі. Тому практика розділення учнів на групи за гендерним принципом має бути припинена — усі учні та учениці повинні навчатися на рівних умовах.