Найтоксичніша соцмережа для дітей: Катерина Гольцберг склала рейтинг токсичності соцмереж

Ще кілька років тому ідея заборонити дітям користуватися соціальними мережами звучала радше як популістська. А в 2026 році заборона соцмереж для школярів — глобальний світовий тренд. Про що свідчить ця тенденція? Чи справді гаджети несуть високу небезпеку для вашої дитини і з якого віку можна подарувати перший телефон/планшет сину чи доньці? Які питання безпеки варто обговорити з дитиною, перш ніж довірити їй гаджет? До якого віку вона має бути без телефона і як розпланувати екранний час за віком? Які три зони користування гаджетами варто створити? А головне, яку шкоду і користь несуть у собі найпопулярніші соцмережі? На прохання Освіторія.Медіа знана психологиня і авторка книг Катерина Гольцберг склала рейтинг токсичності соцмереж і оцінює їх від 1 до 10.

Спікерка:

Катерина Гольцберг,

сімейна і дитяча психологиня, експертка Освіторії

Диджиталізація дитини: без телефона і планшета — до 8 років

Країни в усьому світі підхоплюють тенденцію на заборону використання соцмереж і гаджетів у школах. Цей тренд свідчить, що маятник ставлення суспільства до соцмереж знову хитнувся. Після тривалої й потужної фіксації на диджиталізації зараз його вісь спрямована в інший бік. Але реальна картина така, що цей маятник має десь зупинитися. Біг у різні боки до конструктиву не приведе. Ми маємо знайти баланс. І цей баланс залежить не від самих соцмереж: передусім має значення вік дитини.

Як, на мою думку, має виглядати диджиталізація дитини в сучасному світі? До 8 років в дитини взагалі не має бути ні телефона, ні планшета. Її розвиток має бути опосередкований через предметно-рольову гру, в якій дитина пізнає світ. Бо є велика різниця, де і як дитина бачить умовний м’ячик: у телефоні чи реальний перед собою. Це геть різні м’ячики. Фізичний м’ячик — це про тактильність. Його можна м’яти й підкидати. А «телефонний» — лише споглядати. Віртуальний м’ячик спотворює уявлення дитини про світ. Як насправді рухаються м’ячики? Як вони можуть пружинити? Наскільки сильно можуть вдарити, якщо їх кинути?

До слова, у мого сина (і в його однокласників теж) до 3-го класу не було власних гаджетів. Добре пам’ятаю, як його вчителька сказала: «Це настільки круто, що батьки свідомо підійшли до цього і зробили це колективним рішенням, ще й не домовляючись окремо між собою!» Для батьківського контролю тоді цілком вистачило смарт-годинників. Адже що раніше ваша дитина починає користуватися гаджетами, то вищі шанси, що користування переросте в залежність. Також є кореляція між залежністю дітей від гаджетів і наявністю симптомів РДУГ. Діти з РДУГ більше залежні від екранного часу. Короткі відео (рилси) провокують те, що діти знову і знову втрапляють через них у свої «дофамінові ями», і ця залежність погано піддається корекції.

Багато хто дивується: «Як це, взагалі не давати дитині телефон у руки? Адже я сам(-а) майже завжди з телефоном у руках — то робота, то треба подивитися «куди летить». Але ось приклад: якщо дитина постійно бачить цигарку в дорослого — вона може імітувати, що палить. Та хіба ви дасте їй по-справжньому закурити, якщо малюк «відчайдушно проситиме»? Ні. Так само ви не посадите дитину за кермо в 14 років: у неї ще немає прав.

Так і з телефонами. На користування гаджетами в дитини, метафорично висловлюючись, мають з’явитися певні права. Батьки повинні усвідомити й прийняти факт: гаджети = зона підвищеної небезпеки для дитини. У дорослого в руках може бути багато небезпечних/заборонених речей, але це не означає, що дитина теж має їх брати.

«Але хіба дитина не відстане від однолітків, які освоюють гаджети змалку?» — ще одне часте запитання від батьків. І я відповідаю: у жодному разі, ні. Навіть найменші діти без допомоги дорослого освоюють функціонал гаджета за місяць. На противагу цьому дитина, імовірно, матиме прогалини в розвитку, якщо пропустить етап предметно-рольової гри.

Сучасні діти, яким скоро йти до школи, дедалі частіше…

… не вміють знайомитися з однолітками;

… не можуть підкинути вгору і зловити тенісний м’яч;

… не здатні пройти 10 кроків по бордюру без підтримки;

… не орієнтуються в просторі і не прийдуть з точки А в точку Б, якщо це не навігатор в телефоні, який може перевертати й крутити (а потім ми дивуємось, чому в дитини проблеми з геометрією);

… не можуть описати події зі свого життя в минулому часі, сьогоденні та майбутньому.

Є таке поняття як пропріоцептивна функція, або усвідомлення свого тіла в просторі. Дошкільня має обов’язково досягти її до моменту, коли піде в перший клас. Якщо певні моменти «просідатимуть», така дитина вирізнятиметься незграбністю й некоординованістю, чіплятиметься за кути меблів й набиватиме синці.

Висновок простий: що пізніше батьки дадуть своїй дитині телефон у руки, то краще. «Але де моїй дитині переглядати корисний і навчальний контент?» — насупляться батьки.

Як не дивно, непогана альтернатива — телевізор. Його великий екран безпечніший, ніж споглядання часто незафіксованого гаджета в руках, коли дитина сидить із нахиленою вниз головою. Бо найпоширеніша проблема постави нині — голова, що «нависає» над телефоном. Її вага в такому положенні зростає від 7 кг до 25 (!) кг. Ще одна неочевидна небезпека — синдром зап’ястного каналу. Ми тримаємо телефон в одній руці, він змінює нашу рухову активність, тож згодом можуть з’явитись болі в передпліччі.

Екранний час для дітей від 8 років: дозуємо час і разом обираємо контент

Якщо йдеться про екранний час для дітей від 8 років, то тут найчастіша проблема — дорослі ЗАБИРАЮТЬ у дітей телефон. Проте потрібно ДАВАТИ їм гаджет, тільки на певний час.

Власний гаджет у дитини має з’явитися тоді, коли вона усвідомить правила користування. В якомусь сенсі це має бути схоже на здавання на права, тільки тут права отримують ті, хто має хороший рівень медіаграмотності.

Домовтеся з дитиною про те, що створені разом з вами правила користування телефоном будуть дотримані беззаперечно. Нехай це стане своєрідним «іспитом», під час якого в довірливій бесіді-діалозі ваша дитина чи підліток відповість на ваші запитання. У вас з’явиться розуміння, наскільки добре дитині відомі правила використання соцмереж, месенджерів, які навички медіаграмотності вона знає згідно зі своїм віком. Зробіть розмови про правила поведінки в інтернеті, соцмережах і месенджерах вашою щоденною рутиною, діліться власними прикладами про віртуальну безпеку й гігієну.

Мінімальний ТОП запитань, які варто обговорити з дитиною, яка має доступ до гаджетів, соцмереж і месенджерів

❓ Як створити надійний і чіткий пароль під час реєстрації на сайті, у застосунку чи соцмережі?

❓ Що таке налаштування конфіденційності і як налаштувати приватність у своєму профілі?

❓Яку інформацію можна публікувати у своєму профілі / соцмережах / месенджері, а яку — категорично заборонено?

❓Що таке «цифровий слід» і які фото та відео дозволено публікувати чи передавати друзям, а які — у жодному разі ні?

❓Як блокувати інформацію чи профілі, які дитині неприємні?

❓Кого можна приймати в «друзі» у соцмережах?

❓Як навчитися вимикати служби локації у своєму обліковому записі?

❓ Що робити, якщо в інтернеті хтось намагається тебе образити, цькує чи пропонує дивні речі?

❓ Як дбати про репутацію онлайн?

Повна заборона соцмереж для дітей і підлітків теж приховує небезпеки. Якщо дитина обійде заборону і потрапить у «пастку шахраїв», їй буде дуже важко прийти до дорослих і зізнатися, що вона в небезпеці. Бо, виходить, її «провина» — подвійна. Довіра між дітьми й батьками страждатиме. До прикладу, були ситуації, коли дитина прийшла й розповіла: «У мене вимагають оголені фото». Це дуже добре, що вона змогла довірити це батькам. А якщо б таємно користувалася забороненими соцмережами, їй було б складніше відкрити батькам правду про те, що сталося.

І ще одна важлива річ: коли ми покладаємо відповідальність на державу, школу — наче знімаємо її із себе і перекладаємо на інших. Мені це не імпонує. Є певні речі, які мають контролюватися родиною. Тому перше, що ми маємо зробити, на моє щире переконання, — це системно навчати батьків безпечного використання гаджетів їхніми дітьми.

Додатковий лайфхак:

розмежуйте зони використання гаджетів

 Червона зона використання гаджетів

У червону зону потрапляють соцмережі. Там дитина зустрінеться з найбільшою кількістю токсичного контенту або такого, що може налякати її чи спонукати до поведінки, яка загрожує здоров’ю.

Небезпека в тому, що діти часто думають, що вони дуже обізнані в користуванні гаджетами, але це спотворення реальності, яку вони можуть неправильно для себе відсканувати. «Та я все знаю!» — кажуть вони. На що я відповідаю: «Найгірше думати, що тебе неможливо обдурити». Якщо ти готовий(-а), що тебе можуть обдурити, стаєш більш уважним, а якщо думаєш «я все знаю» — ти найкращий об’єкт для шахраїв і зловмисників.

Контролюйте, щоб ваша дитина використовувала соцмережі не більш ніж 45 хвилин на день.

Окрему увагу зверніть на час використання тієї чи тієї соцмережі: категоричне «ні» використанню вночі або в школі.

 Жовта зона використання гаджетів

У цю зону потрапляють ігри. Можливо, це вас здивує, проте є корисні ігри і для розвитку, і для соціалізації. До прикладу, деякі стратегії.

Обмеження на ігри мають бути обов’язково. Спостерігайте, чи не зависають діти в іграх системно, контролюйте час на ігри в додатках для батьківського контролю.

 Зелена зона використання гаджетів

Я взагалі не обмежую час використання гаджетів для сина-школяра, якщо він:

• слухає музику на Spotify;

• налаштовує гітару в спеціальних додатках;

• слухає аудіокнижки;

• використовує застосунки для ведення щоденників здоров’я / графіка дня.

Психологиня оцінює від 1 до 10 шкоду найпопулярніших соціальних мереж

TikTok

Токсичність 

8 з 10

Мінуси:

• Тренди, які негативно впливають на самооцінку.

• Небезпечні челенджі. Один з останніх — «хромування», коли діти вдихають небезпечні речовини.

• У цій соцмережі забагато інформаційного сміття.

• Часто формує хибне уявлення про себе і світ.

• Багато неточних даних.

• Токсичний гумор, в якому неможливо проявити емпатію і який гальмує проявлення емпатії в житті.

Плюси:

• Якщо дитина часто вподобує освітній контент у TikTok — алгоритми «підкидатимуть» щоразу більше корисного. Наприклад, ролики про підготовку до НМТ, лайфхаки з іноземних мов.

• Дає навички монтажу.

• Може стати майданчиком для розвитку креативності, творчості і проявлення творчих здібностей дитини.

Варто знати

65 % дітей 10–12 років використовують ТікТок. Також він популярний серед 78 % опитаних підлітків.

YouTube

Токсичність 

3 з 10

Плюси:

• YouTube добре модерується і тут менше ризиків для дітей потрапити в лапи шахраїв чи стати жертвою «сексуального хижака».

• Хороші алгоритми формування інформаційної бульбашки: якщо людина дивиться багато роликів про фізику, їй випадатимуть рекомендації користувачів, зацікавлених цією темою.

• Модерація роликів YouTube — на високому рівні. Потенційно небезпечний контент видаляється оперативно.

Мінуси:

• Алгоритми, які гарно підлаштовуються під користувача.

• Неймовірна кількість російськомовних блогерів.

• Нав’язлива реклама у версії без передплати.

Варто знати

• Контент на ютюбі дивляться 65 % дітей молодшого шкільного віку і 63 % підлітків.

Telegram

Токсичність 

8 з 10

Ризики:

• У Telegram дуже багато анонімних і неверифікованих каналів.

• Погана модерація: моментально заблокувати шкідливий чи небезпечний канал у вас не вийде — потрібно скаржитися на порушення правил на платформі.

• Саме в Telegram є мережа каналів для цькування підлітків за зовнішність («Сущность…»).

• Тут найчастіше продають наркотики через закладки, є велика кількість порнографічних чатів і каналів із челенджами з ризикованою поведінкою. 

• У Telegram часто вербують підлітків з метою тероризму.

Плюси:

• Велика кількість каналів, в яких українці моніторять загрози під час повітряних тривог.

• Зручний месенджер для спілкування.

Варто знати

• Телеграм використовують 63 % українських дітей молодшого віку і 82 % підлітків.

Viber

Токсичність 

4 з 10

Цей канал — для «олдів», і я б його не розглядала як конкурента такого месенжера, як Telegram.

Плюси:

• Непогано модерується.

Варто знати

•  47 % юних українців і 29 % старших школярів щодня користуються вайбером.

Instagram

Токсичність 

6 з 10

Instagram — соцмережа міленіалів. Контент частково перетинається з тим, що ми бачимо в TikTok, але з акцентом на б’юті-сферу, здоров’я, продаж речей і послуг. Цю соцмережу полюбляють люди, залежні від самооцінки й зовнішності.

Ризики:

• У стрічці Reels дитина може зустріти багато шкідливого, «дорослого» контенту, що може нашкодити її емоційному стану.

• Ризик для самооцінки підлітків: тут постійно порівнюють, хто красивіший, хто багатший.

Плюси:

• Розширені налаштування конфіденційності — приватний акаунт дасть вищий рівень захисту.

• Є опція батьківського контролю.

• Є інструменти, що дають змогу обмежувати коментарі, блокувати користувачів.

Варто знати

• Інстаграм щодня використовують 19 % молодших дітей і 48 % старших підлітків.