Нова Типова освітня програма для старшої школи: огляд Проєкту МОН

Долучаємось до громадського обговорення важливих питань

Нещодавно Міністерство освіти і науки України ініціювало громадське обговорення  проєкту Типової освітньої програми для 10–12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням. Ця ініціатива надає можливість кожній зацікавленій особі висловити свою думку та, таким чином, вплинути на прийняття остаточних рішень (зауваження та пропозиції приймаються до 30.04.2025 на електронну адресу: roman.hladkovskyi@mon.gov.ua). 

Яких нововведень слід очікувати у структурі освітніх програм і навчальних планів у разі затвердження запропонованого  документа?  Розбираємось докладно! 

Загальні положення

Типова освітня програма розроблена на основі Державного стандарту профільної середньої освіти та застосовується для:

• академічних ліцеїв з навчанням українською мовою;

• академічних ліцеїв, у яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою;

• академічних ліцеїв, у яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти та їхніх особливих освітніх потреб.

Форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада академічного ліцею, враховуючи такі критерії:

• час, передбачений освітньою програмою;

• обсяг навчального навантаження, встановлений відповідним навчальним планом;

• наявність необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо);

• форми здобуття освіти.

В академічних ліцеях формуються класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою. Організацію освітнього процесу здійснюють через забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій, що реалізуються за допомогою таких складників:

• вільний вибір видів і форм здобуття освіти і запропонованих освітніх програм;

• навчальних предметів / інтегрованих курсів та рівня їхньої складності;

• методів і засобів навчання, що дає змогу забезпечити належну гнучкість. На підставі власного вибору учнів щодо поглибленого вивчення навчальних предметів у закладі освіти формуються змінні групи – тимчасові групи в межах одного або кількох класів.

Вибір профілю навчання

Основою для формування профілів навчання є одна або кілька освітніх галузей, представлених повністю або частково. Відповідно до запитів здобувачів освіти та можливостей закладу академічні ліцеї самостійно формують профілі навчання в межах трьох кластерів:

1) Мовно-літературний кластер, який включає такі профілі:

• профіль з поглибленим вивченням української мови та літератури;

• профіль з поглибленим вивченням іноземної мови.

2) Соціально-гуманітарний кластер, який включає такі профілі:

• профіль з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти;

• профіль з поглибленим вивченням географії та іноземної мови.

3) STEM кластер, який включає такі профілі:

• профіль з поглибленим вивченням хімії та біології;

• профіль з поглибленим вивченням математики та фізики;

• профіль з поглибленим вивченням інформатики, математики, технологій.

Академічний ліцей може формувати:

• моногалузеві профілі, що зосереджуються на поглибленому вивченні навчальних предметів однієї освітньої галузі (наприклад, математичний профіль у STEM кластері);

• багатогалузеві профілі, що поєднують поглиблене вивчення навчальних предметів з різних галузей (наприклад, профіль із поглибленим вивченням географії та іноземної мови в межах соціально-гуманітарного кластера, що інтегрує природничу та мовно-літературну освітні галузі).

Якщо обраний профіль навчання передбачає поглиблене вивчення навчальних предметів, які не зазначені в Типовій освітній програмі, академічний ліцей може обрати типовий навчальний план відповідного кластера як базовий та доповнити його необхідними навчальними предметами та/або курсами з переліку вибіркових освітніх компонентів. 

Освітня програма академічного ліцею

Типова освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення академічними ліцеями та використання ними в освітній діяльності освітніх програм. За рішенням педагогічної ради закладу освіти вона може бути розроблена:

• окремо для кожного рівня повної загальної середньої освіти (профільно-адаптаційний цикл (10 клас) та профільний цикл (11-12 класи));

• для декількох рівнів освіти й бути наскрізною. 

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітня програма має відповідати структурі Типової освітньої програми та містити такі складники:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання;

• загальний обсяг навчального навантаження на профільно-адаптаційному та профільному циклах (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

• навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів (чи кількох варіантах) типових навчальних планів;

• перелік модельних навчальних програм та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою;

• опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання;

• перелік вибіркових освітніх компонентів у межах обраних профілів навчання, а також перелік вибіркових освітніх компонентів поза профілями;

• інші складники, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності академічного ліцею.

Освітня програма академічного ліцею може містити декілька навчальних планів, кожен із яких відповідає певному профілю (і, відповідно, кластеру). Для цього академічний ліцей:

• обирає для кожного профілю відповідні типові навчальні плани та на їх основі формує окремі навчальні плани;

• зазначає в освітній програмі, що в академічному ліцеї наявні профілі за різними кластерами, і тому застосовуються відповідні варіанти типових навчальних планів.

Освітня програма може передбачати викладання одного чи декількох навчальних предметів поряд із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу. 

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Розпочати здобуття профільної середньої освіти можуть учні, які на момент зарахування (переведення) до академічного ліцею досягли результатів навчання, визначених у Держстандарті базової середньої освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття базової середньої освіти).

У Проєкті визначено особливості визнання результатів навчання здобувачів освіти певних категорій, зокрема:

• для учнів, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну - здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою академічного ліцею, з урахуванням рекомендацій МОН;

• для учнів із числа ВПО -  може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти за місцем їхнього тимчасового перебування.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або ДПА за рівень базової середньої освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання впродовж І семестру навчального року.

Типові навчальні плани

Типовий навчальний план є основою для складання навчальних планів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням. У ньому визначено:

• орієнтовний перелік освітніх компонентів, що реалізують зміст відповідних освітніх галузей;

• розподіл навчального часу за роками навчання (10, 11 і 12);

• мінімальну кількість навчальних годин за кожною освітньою галуззю;

• максимальний загальну кількість навчальних годин, що фінансується з державного бюджету;

• кількість навчальних годин для обовʼязкових освітніх компонентів за обраним профілем (навчальних предметів, інтегрованих курсів, міжгалузевих інтегрованих курсів, індивідуальних консультацій, групових занять та проєктної діяльності), що фінансуються з державного бюджету. Ці години (без урахування поділу на групи) не можуть бути перерозподілені на вибіркові освітні компоненти;

• кількість навчальних годин для вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи). Ці години можуть бути визначені у межах зазначеного показника в обсязі, не меншому ніж 2 години за кожним роком навчання для класів з навчанням українською мовою, і в обсязі, не меншому ніж 1 година для класів з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою. Вони можуть бути виділені на обовʼязкові освітні компоненти за обраним профілем, але не можуть перерозподілятись на обовʼязкові освітні компоненти, спільні для всіх профілів; 

• кількість годин гранично допустимого навчального навантаження.

Навчальний план академічного ліцею

Типовий навчальний план передбачає варіативність у визначенні змісту профільного навчання відповідно до трьох кластерів (мовно-літературного, соціально-гуманітарного, STEM). Але під час формування навчального плану закладу освіти слід дотримуватись таких вимог:

• кількість навчальних годин для вивчення української мови не може бути меншою, ніж у типовому навчальному плані;

• уроки з фізичної культури є обовʼязковими, проводяться не менше 3-х разів на тиждень та не враховуються під час гранично допустимого навчального навантаження;

• для вивчення предмету «Захист України» передбачено 2 години тижневого навчального навантаження для 10 та 11 років навчання, які не можуть бути перерозподілені на інші освітні компоненти.

Кількість годин для вивчення обовʼязкових та вибіркових освітніх компонентів у навчальному плані може бути збільшена за рахунок розподілу навчальних годин для обовʼязкових освітніх компонентів за обраним профілем, визначених у відповідному типовому навчальному плані.

У навчальному плані академічний ліцей може поєднувати окремі навчальні предмети та інтегровані курси. У типовому навчальному плані для закладів освіти з українською мовою навчання запропоновано такі варіанти освітніх компонентів (без зазначення обов’язкових освітніх компонентів за обраним профілем та вибіркових освітніх компонентів відповідно до освітніх галузей):

Мовно-літературна освітня галузь. Передбачено 2 варіанти освітніх компонентів :

• І варіант: вивчення інтегрованого мовно-літературного курсу АБО вивчення української мови та інтегрованого курсу літератур для всіх профілів у межах соціально-гуманітарного кластера та STEM кластера;

• ІІ варіант: вивчення окремих навчальних предметів (української мови, української літератури та зарубіжної літератури) АБО вивчення української мови та інтегрованого мовно-літературного курсу для всіх профілів у межах мовно-літературного кластера.

Мінімальна кількість годин на вивчення іноземної мови для всіх профілів, окрім тих, що передбачають поглиблене вивчення іноземної мови, становить 3 години на тиждень. Друга іноземна мова (не менше ніж дві години на тиждень) може бути включена до навчального плану освітньої програми як вибірковий освітній компонент за рахунок годин, що фінансуються з державного бюджету.

Математична освітня галузь. Передбачено 2 варіанти освітніх компонентів:

• І варіант: вивчення окремих навчальних предметів (алгебри та геометрії) АБО вивчення інтегрованого курсу математики для всіх профілів у межах STEM-кластера та профілів із поглибленим вивченням географії та іноземної мови в межах соціально-гуманітарного кластера;

• ІІ варіант: вивчення інтегрованого курсу математики для всіх профілів у межах мовно-літературного кластера, профілів з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти в межах соціально-гуманітарного кластера.

Природнича освітня галузь. Передбачено 4 варіанти освітніх компонентів:

• І варіант: вивчення інтегрованого курсу природничої освітньої галузі для всіх профілів у межах мовно-літературного кластера, профілів з поглибленим вивченням математики, інформатики та технологій у межах STEM-кластера, профілів із поглибленими вивченням історії та громадянської освіти у межах соціально-гуманітарного кластера;

• ІІ варіант: вивчення інтегрованого курсу природничої освітньої галузі та географії для профілів із поглибленим вивченням географії та іноземної мови в межах соціально-гуманітарного кластера;

• ІІІ варіант: вивчення інтегрованого курсу природничої освітньої галузі, біології та хімії для профілів із поглибленим вивченням біології та хімії в межах STEM-кластера;

• IV варіант: вивчення інтегрованого курсу природничої освітньої галузі та фізики для профілів із поглибленим вивченням фізики в межах STEM-кластера.

Вивчення інтегрованого курсу природничої освітньої галузі у ІІ семестрі 10 року навчання та впродовж 11 року навчання в межах STEM-кластера доповнює поглиблене вивчення окремих предметів природничої освітньої галузі відповідно до обраного профілю навчання, зокрема:

• для профілів із поглибленим вивченням математики, інформатики та технологій інтегрований курс природничої освітньої галузі має охоплювати всі складники природничої освітньої галузі;

• у профілях із поглибленим вивченням біології та хімії - фізики та географії; 

• у профілях із поглибленим вивченням фізики – біології, хімії та географії; 

• у профілях із поглибленим вивченням географії – біології, хімії та фізики. 

Громадянська та історична освітня галузь. Передбачено 2 варіанти освітніх компонентів:

• І варіант:  вивчення інтегрованого курсу історії та громадянської освіти для всіх профілів у межах усіх кластерів, окрім профілів із поглибленим вивченням історії та громадянської освіти в межах соціально-гуманітарного кластера;

• ІІ варіант: вивчення інтегрованого курсу історії та громадянської освіти або вивчення окремих предметів історії України, всесвітньої історії та громадянської освіти для профілів із поглибленим вивченням історії та громадянської освіти в межах соціально-гуманітарного кластера.

Соціальна та здоровʼязбережувальна освітня галузь. Типовим навчальним планом передбачено вивчення інтегрованого курсу соціальної та здоровʼязбережувальної освітньої галузі та навчального предмету «Захист України», яке може бути завершене після 11 року навчання.

Технологічна та інформатична освітні галузі. Вивчення навчальних предметів та/або інтегрованих курсів цих галузей може бути завершене на кінець профільно-адаптаційного циклу для всіх профілів у межах мовно-літературного, соціально-гуманітарного кластерів та у межах STEM-кластера, окрім профілів із поглибленим вивченням математики, інформатики та технологій. 

Мистецька освітня галузь. Вивчення навчальних предметів та/або інтегрованих курсів може бути завершене на кінець профільно-адаптаційного циклу для всіх профілів. 

Слід зазначити, що кількість годин для обов’язкових освітніх компонентів у І семестрі 10 класу є однаковою для всіх кластерів, що створює умови для компенсації можливих освітніх втрат і надає можливість здобувачам освіти ознайомитись з особливостями обраного профілю навчання. Упродовж 10 року навчання, але не пізніше ніж після завершення профільно-адаптаційного циклу, учні можуть змінювати профіль навчання в будь-який час. 

У навчальному плані академічного ліцею сума годин на вивчення всіх освітніх галузей має відповідати таким вимогам:

• не перевищувати загальну річну кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначену базовим навчальним планом;

• дотримуватись вимог гранично допустимого річного навчального навантаження здобувачів освіти.

Модельні навчальні програми

Модельні навчальні програми (далі – МНП) для обовʼязкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів, окрім предмету «Захист України», мають охоплювати всі результати навчання відповідної освітньої галузі. Якщо МНП реалізує частину обовʼязкових результатів навчання в межах однієї освітньої галузі, вона може містити вказівку на інші модельні навчальні програми, у поєднанні з якими вона охоплюватиме всі обовʼязкові результати навчання цієї галузі. 

Для забезпечення поглибленого вивчення предметів та інтегрованих курсів у межах відповідного профілю використовують МНП поглибленого рівня, а для всіх інших предметів та інтегрованих курсів – МНП основного рівня. Наприклад, для профілів із поглибленим вивченням географії та іноземної мови використовують МНП з географії та іноземної мови поглибленого рівня, а для інших предметів та інтегрованих курсів у межах цих профілів обирають МНП основного рівня.

Модельні навчальні програми обовʼязкових освітніх компонентів за обраним профілем, що фінансуються з державного бюджету, затверджують в установленому порядку, а навчальні програми (спільні для всіх профілів або за обраним профілем), розроблені не на основі МНП -  проходять експертизу у визначеному порядку.

Навчальні програми вибіркових освітніх компонентів можуть бути:

• створені на основі будь-яких МНП обовʼязкових освітніх компонентів;

• розроблені не на основі МНП з дотриманням вимог, визначених у додатку 6 до проєкту Типової освітньої програми.

Перелік таких освітніх компонентів наводять в освітній програмі закладу освіти із вказівкою на МНП, на основі якої їх було розроблено, або на протокол засідання педагогічної ради.

Інструментарій оцінювання

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з навчальних предметів / інтегрованих курсів обовʼязкового освітнього компонента ТНП здійснюють відповідно до загальних критеріїв оцінювання та галузевих критеріїв, у яких враховано характеристики груп загальних результатів навчання відповідної освітньої галузі.

За вибором академічного ліцею оцінювання може здійснюватися:

• за системою оцінювання, визначеною законодавством;

• за власною шкалою оцінювання результатів навчання. У такому випадку академічний ліцей має визначити правила переведення цієї шкали до системи оцінювання, визначеної законодавством.

Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є:

• формувальне оцінювання, яке спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу здобувачів освіти, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання;

• підсумкове оцінювання за групами результатів навчання, що передбачені Державним стандартом;

• державна підсумкова атестація.

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а їх результати відображають у свідоцтві досягнень, що видають учню щороку в разі переведення на наступний рік навчання.

Після завершення навчання за освітньою програмою профільної середньої освіти на підставі результатів річного оцінювання і ДПА учні отримують свідоцтво про повну загальну середню освіту.

Оцінювання результатів навчання здобувача освіти з ООП здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності).

Громадське обговорення – це шанс змінити освіту на краще. Тож висловлюйте вашу думку, надсилайте пропозиції та зауваження.