Шалений креатив на уроках географії: 13 ідей для вчителів від Максима Рудича
Джерело: Освіторія
У мережі є чимало ресурсів про креативні уроки біології і хімії, а ось географію чомусь оминають стороною. Натхненний учитель природничих наук Максим Рудич пропонує це виправити і розробив 13 варіантів уроків із сучасним вайбом, які стануть для учнів маленькими дослідницькими експедиціями. Ви власноруч створите вулкан і маятник Фуко, змоделюєте з підручних матеріалів літосферу і всі види хмар, дізнаєтеся дещо захопливе про українські грунти і навіть створите мінімодель атомної електростанції! То як, до справи?
Спікер:
Максим Рудич, учитель природничих наук, тренер НУШ, автор книг,
входить у ТОП-50 найкращих учителів за версією Global Teacher Prize Ukraine
Ідея для уроку № 1
«А ти ще той фрукт!»
Як не нудно вивчити класифікацію плодів та центри різноманітності й походження рослин, об’єднавши учнів у пари? Виріжте та заламінуйте заздалегідь фішки із зображеннями різних плодів.
Зверніть увагу, що кількість фішок має відповідати кількості учнів у класі. Також важливо, щоб було кілька однакових фішок кожного виду, щоб діти могли утворити групи, наприклад: 4 апельсини, 4 лимони, 4 кокоси.
Пізніше фішки викладають на стіл зворотною стороною вгору. Діти підходять до столу й навмання обирають по одній перевернутій фішці. Вони не знають, який плід їм дістанеться до моменту вибору. Після того як усі учні взяли фішки, вони одночасно перевертають їх і дивляться, який плід їм випав. Уже після цього формують пари/групи.
Запропонуйте дітям:
• дізнатися, звідки походить плід, яким їм випав;
• поговорити, в які країни його найчастіше експортують.
Кожна команда готує карту, де показано, звідки походить їхній плід і в яких країнах він популярний.
Після презентації карт діти обговорюють, як зміни клімату можуть вплинути на вирощування цих плодів у майбутньому.
Ідея для уроку № 2
«Агов, ти де?»
Якщо ви викладаєте географію в 6-х класах, ця активність точно запам’ятається вашим учням. Будемо демонструвати принцип дії компаса, використовуючи звичайнісінькі предмети.
Що знадобиться?
• Стрижневий магніт
• Швейна голка
• Кришка від пластикової пляшки
• Невелика миска з водою
Як проводити активність?
• Покладіть кришку в миску з водою.
• Проведіть по голці магнітом 50 разів від загостреного кінця до вушка одним і тим самим полюсом магніту.
• Обережно покладіть голку на кришку пляшки. Зверніть увагу дітей на те, що відбувається.
• Повільно підведіть стрижневий магніт до голки. Зверніть увагу дітей на те, що відбувається.
Для намагнічування голки варто використовувати магніт, але якщо його немає — згодиться тканина або навіть… волосина!
Щоб зробити урок ще цікавішим, перегляньте з учнями цифровий урок «Помічники орієнтації на місцевості» та 3D-сцену «Навігаційні прилади минулого» (протягом тижня вчитель може скористатися безоплатним доступом до п’яти інструментів на платформі).
Ідея для уроку № 3
Ця загадкова гідросфера
Чому океани сині, а глибина деяких водойм здається меншою, ніж є насправді? Часто чую такі запитання від учнів. Покажіть дітям справжню магію науки без складного обладнання. Цей неймовірно ефектний дослід, який проводжу на уроках географії чи під час інтегрованого курсу «Природничі науки» демонструє одну з ключових оптичних властивостей води — заломлення світла. Оптичні властивості води мають значний вплив на географічні й біологічні процеси.
Що знадобиться?
• Прозора скляна банка або склянка
• Вода
• Аркуш паперу
• Маркер
Як виконувати дослід?
Намалюйте на аркуші паперу стрілку, що вказує ліворуч або праворуч. Поставте аркуш за порожньою банкою і подивіться крізь скло — стрілка виглядає звичайною. Повільно наповнюйте банку водою і спостерігайте диво — стрілка змінює напрямок!
Чому це відбувається?
Коли світловий промінь проходить через воду, він викривляється. Якщо картинку перемістити за фокус (точка, де промені, що виходять від зображення, перетинаються перед тим, як потрапити в око або на камеру), відображення в лінзі змінюється — воно перевертається горизонтально, тобто зліва направо.
Цей експеримент — чудовий спосіб пояснити дітям не лише оптичні властивості води, а й їхній вплив на географічні та біологічні явища. Інтерактивним доповненням до уроку можуть стати 3D-сцени «Океанічні шари» та «Морські течії».
Ідея для уроку № 4
Понад хмарами
У 6-му класі урок на тему «Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність» і ви розмірковуєте, як зробити його максимально захопливим і інтерактивним? Ідея зависла просто в повітрі! Тобто, у хмарці:)
На перший погляд нам здається, що небо — це просто безкрайній океан блакиті, але чи замислювалися ви коли-небудь про те, що цей «океан» повний різноманітних форм, кольорів і текстур? Так, ми говоримо про хмари — цих неймовірних художників природи, які постійно малюють нові картини на небі.
Роздайте учням шаблон з надрукованими фото хмар і вату або синтепон.
Під час створення аплікації купчастих хмар учні скочують вату в пухкі грудочки та приклеюють на відповідне фото. Шаруваті хмари: розтягують вату тонким шаром і рівномірно приклеюють, імітуючи туманоподібне небо. Перисті хмари: формують з вати тонкі, розтягнуті ниточки та приклеюють по діагоналі або хвилясто, як легке пір’я.
Під час вивчення теми «Атмосфера» скористайтеся корисними посиланнями:
Інтерактивна карта якості повітря
Ідея для уроку № 5
Літосфера з льоду
Літосфера — це ніби величезний пазл, що складається з окремих плит, які постійно рухаються. Якщо швидкість руху літосферних плит становить у середньому 6 см на рік, то яку відстань вони подолають за 100 років? Як думаєте, які глобальні наслідки цього руху ми зможемо спостерігати? Щоб зрозуміти, як це відбувається, разом з учнями просто в класі змоделюйте рух літосферних плит.
Для цього налийте в пласку посудину воду та заморозьте її. У другу, трохи більшу посудину налийте воду та покладіть у неї попередньо розколотий на декілька шматків лід із першої посудини. Крижини, що плавали на поверхні, нагадували плити Землі, які повільно зміщувалися, стикаючись і розходячись, як у реальності. Спостерігаючи за цим процесом, можна уявити, як формуються гори, западини та зони вулканічної активності.
Ідея для уроку № 6
Вулкан власноруч
Один з найвідоміших вулканів на Землі — Везувій в Італії. У стародавні часи з його кратера вдарив вогняний фонтан, небосхил закрили хмари попелу, а місто Помпеї повністю «потонуло» в магмі та попелі. Чому люди й досі живуть на схилах вулканів попри небезпеку їх виверження? А на Везувії навіть працює найстаріша вулканологічна станція.
В Україні в селі Старуня Івано-Франківської області також є унікальний вулкан, тільки грязьовий. Після землетрусу 1977 року з’явилися перші кратери, з яких на висоту 3 м вихлюпувалася рідина, що складалася з газу, води, глинистої пульпи, а подекуди нафти. Ця рідина має високий вміст мінералів і відома лікувальними властивостями. Сьогодні вулкан складається з 8 великих і 12 малих кратерів, його висота —3 м, а довжина глинистих потоків — 10–60 м.
Запропонуйте учням виготовити модель вулкана в техніці пап’є-маше.
Встановіть пластикову пляшку в центрі картонної підставки — це кратер вулкана. Розірвіть газету на шматочки. Намочіть їх у клейстері й обклейте пляшку, формуючи конусоподібну гору. Нанесіть 5–6 шарів, даючи кожному шару трохи підсохнути. Дайте макету повністю висохнути (бажано залишити на ніч). Розфарбуйте вулкан: основу — коричневою або сірою фарбою, верх — червоною або помаранчевою (лава).
У пляшку насипте соду, додайте рідину для миття посуду та барвник. Перемішайте. Налийте в пляшку столовий оцет (обережно, буде брудно!) і спостерігайте за виверженням вулкана. Складіть пам’ятку про загрози, що виникають під час землетрусу або виверження вулкана і як їм можна запобігти. Пам’ятка може бути у формі буклета, листівки, інфографіки — як душа забажає.
Ідея для уроку № 7
Інтегрований урок «Математика + Географія»
Уявіть, що ви із шестикласниками — туристи в якомусь дуже гарному місті. І ось завданнячко — за допомогою електронної карти Google визначити відстань від місця А до місця Б, яке туристи хочуть побачити під час екскурсії.
Як виглядатиме така подорож на фрагменті карти?
• За допомогою наведеного фрагмента карти визначте відстань між цими двома об’єктами за допомогою масштабу, вказаного у правому нижньому куті карти.
• Порівняйте свої розрахунки з даними, які отримав турист за допомогою електронної карти Google (11 хв — 650 м).
• Поясніть практичне значення плану місцевості (карти Google) та масштабу для туриста. Які знання з географії та математики ви використали під час виконання практичної роботи?
Ідея для уроку № 8
Танграм не Інстаграм
Вивчаючи тему «Материки і частини світу», замислимося, чи можливо створити карту материків за допомогою простих геометричних фігур? Так, якщо у вас є танграм! І ні-ні-ні, це не Інстаграм. Розберімося разом!
1. Спершу розрізаємо квадрат 10х10 см на частини за схемою.
2. Складаємо з учнями обриси материків, уважно співвідносимо їхні розміри та положення. Вигадуємо власний суперконтинент, який міг би утворитися через мільйони років.
Хоча це завдання доволі просте, але чудово розвиває просторове мислення, уяву та уважність, перетворюючи навчання на захопливу гру.
Ідея для уроку № 9
Маятник Фуко
Вивчаючи з учнями тему «Форма і рухи Землі» варто розповісти їм про маятник Фуко.
Отже, у середині XIX століття люди вже розуміли, що Земля обертається навколо своєї осі. Проте науковій спільноті й суспільству бракувало очевидного, практичного доказу цього явища. Французький фізик і винахідник Жан Бернар Леон Фуко взявся за створення механізму, здатного наочно підтвердити обертання Землі. І ось який експеримент він представив у Паризькому Пантеоні: під куполом будівлі підвісили металеву кулю на довгому тросі, що вільно розгойдувалася. Із часом площина її коливань змінювалася відносно підлоги, що й стало прямим доказом обертального руху нашої планети.
Ідея для уроку № 10
Наша крутезна тріорама
Тріорама — це об’ємна дидактична модель, зроблена з паперу або картону, що зображує певну сцену або простір у трьох вимірах. Вона використовується для візуалізації тем, пов’язаних із природою, історією, географією чи літературою. Завдяки поєднанню зображень на передньому, середньому й задньому планах, тріорама створює ефект глибини та занурення.
На уроках з теми «Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і висотна поясність» тріорама дає можливість учням наочно представити зміну природних зон: від екватора до полюсів або з підніжжя гори до вершини. Вона допомагає краще засвоїти особливості клімату, рослинності й тваринного світу кожної зони та активно залучає дітей до навчання через творчість.
Як створити тріораму на будь-яку тему? Докладна інструкція тут:
Ідея для уроку № 11
База. Ґрунт
В Україні виявлено 650 видів ґрунтів. Також наша країна володіє третиною світового запасу найродючіших земель — чорноземів. Чи готові ви разом з учнями стати дослідниками українських ґрунтів?
Що знадобиться?
• Дві коробочки для зразків
• Дві скляні банки
• Вода
• Лінійка
1. Наберіть у дві коробочки ґрунт з різних ділянок, щоб він візуально відрізнявся.
2. Для більшої точності відокремте від нього великі частинки, як-от каміння та гравій.
3. Налийте трохи води до зразків ґрунту, щоб він став вологим, але не мокрим.
4. Зробіть кульки з ґрунту, підкиньте їх приблизно на пів метра вгору та зловіть. Якщо кулька розсипалася — ґрунт надто піщаний, а якщо вона залишилася цілою — ґрунт містить багато глини.
5. Насипте по жмені ґрунту в скляні банки та залийте водою. Подивіться, чи виходитиме з ґрунту повітря.
6. Добре струсіть банки. Залиште відстоюватися (глина може осідати кілька днів).
7. За певний час утворяться шари різних видів ґрунтів відповідно до їхньої маси. Виміряйте їхню товщину та обчисліть співвідношення. Послідовність шарів залежить від їхньої маси. Найважчий — пісок, він опиниться на дні, мул — посередині, а найлегша глина — зверху.
8. Зробіть висновок щодо властивостей зразків ґрунту.
А ось тут ви можете ознайомитися з інтерактивною картою ґрунтів України:
Ідея для уроку № 12
Перетворюємо модель рельєфу на топографічну карту
Чому людині важливо враховувати рельєф під час будівництва, землеробства, прокладання доріг? Змоделюємо рельєф України разом з учнями під час вивчення теми «Формування рельєфу».
Уявіть, що ви вперше відкриваєте незвідану ділянку земної поверхні. Щоб зафіксувати її форму, потрібно створити модель рельєфу і перетворити її на карту! Але не звичайну, а топографічну.
Створіть об’ємну модель рельєфу з глини, пластиліну або картону, а потім «розріжте» її на шари — саме так, як це роблять справжні картографи. Перенесіть ці шари на папір у формі контурів різної висоти й отримаєте власну топографічну карту.
Також рекомендую переглянути відео:
У ньому є покрокова інструкція, як топографічні карти використовують контурні лінії для позначення змін висоти. Спершу будуємо глиняну гору, а потім використовуємо зубну нитку для створення поперечних перерізів, які потім обводяться на папері для створення карти. Відстань між контурними лініями вказує на крутизну місцевості.
Ідея для уроку № 13
Ми — енергетики
Запропонуйте учням виконати міждисциплінарний мініпроєкт «Енергетика України у 3D», що поєднує географію, екологію, фізику та інженерію. Учнів об’єднують у малі групи та обирають один з напрямів: атомна, теплова, гідро-, вітрова або сонячна енергетика. Діти досліджують принципи роботи відповідних електростанцій, їхнє розташування в Україні, роль у забезпеченні енергетичної безпеки, переваги й ризики, включаючи вплив на довкілля.
Особливу увагу варто приділити альтернативним джерелам енергії як чиннику реалізації Цілей сталого розвитку (зокрема ціль № 7 «Доступна та чиста енергія» і ціль № 13 «Боротьба зі зміною клімату»).
На основі зібраних даних учні створюють 3D-модель електростанції (у цифровому середовищі або за допомогою підручних матеріалів), оформлюють візуалізацію на мапі, презентують результати й аргументують доцільність розвитку обраного напряму енергетики для України. Такий підхід сприяє формуванню критичного мислення, цифрової грамотності, екологічної свідомості та навичок командної роботи.
Коментарі
Додати коментар