Джерело: МОН
Розпочинаємо громадське обговорення проєкту Типової освітньої програми для академічних ліцеїв. Запрошуємо до участі вчителів, директорів шкіл та всіх, хто небайдужий до освіти.
Реформа профільної освіти — це не просто зміна структури освітнього процесу. Це філософія освіти, де в центрі — учнівство, його інтереси, сильні сторони й майбутнє. Типова освітня програма (ТОП) для 10–12 класів — ключовий документ для втілення цієї реформи в школі.
Як і передбачено Концептуальними засадами реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї) і відповідним Державним стандартом, ТОП сфокусовано на можливості для учнівства обирати свій освітній шлях:
1. Вибір профілю навчання. Учень / учениця визначається з пакетним рішенням, яке входить до профілю за замовчуванням. Обираючи, наприклад, математичний профіль, учень / учениця поглиблено вивчатиме математику та інші обовʼязкові предмети цього напряму.
2. Вибір курсів, що поглиблюють / розширюють профіль. Учень / учениця вибирає предмети / інтегровані курси в межах профілю, які допоможуть поглибити знання та вдосконалити вміння у профільному напрямі. Наприклад, комбінаторний аналіз для математичного профілю.
3. Вибір позапрофільних предметів. Учень / учениця обирає предмети й інтегровані курси поза профілем для задоволення особистих інтересів та забезпечення різнобічного розвитку. Наприклад, учень / учениця, навчаючись на одному зі STEM-профілів, може обрати курс драматургії й театру.
Щоб забезпечити вивчення вибіркових предметів і курсів, ліцеї зможуть формувати змінні групи: учні й учениці з різних класів і профілів можуть об’єднуватися для вивчення окремих предметів / курсів. Саме так народжується гнучка й персоналізована освіта.
Водночас усі предмети, які є обовʼязковими для складання державної підсумкової атестації після 12 класу (у форматі ЗНО / НМТ), усі учні й учениці вивчатимуть упродовж трьох років.
Одна з ключових змін — зменшення кількості обов’язкових предметів. Якщо раніше в 11 класі учні були змушені одночасно опановувати щонайменше 14 предметів, то тепер у 12 класі цей перелік може скоротитися до 5–8 (залежно від профілю). Особливо це актуально для шкіл, які впроваджують інтегроване навчання: наприклад, курс природничих наук для гуманітарних профілів або інтегрований мовно-літературний курс — для STEM-профілів. Водночас, використовуючи гнучкий підхід, закладений у ТОП, ліцей може обрати поглиблене вивчення як окремих предметів, так і інтегрованих курсів.
Такий підхід допоможе учнівству зосередитися на поглибленому вивченні профільних дисциплін, не розпорошуючи увагу на надмірну кількість предметів.
Ще одна важлива новація проєкту ТОП — можливість для шкіл самостійно створювати програми предметів і курсів за вибором. Вони не обов’язково мають базуватися на затверджених модельних навчальних програмах — заклад освіти може розробити власний зміст.
Як у проєкті ТОП розподілено години
10 клас — профільно-адаптаційний цикл (у ньому учні можуть змінити профіль)
Кількість годин для обов’язкових освітніх компонентів у першому семестрі 10 класу є однаковою для всіх учнів і учениць, незалежно від того, який профіль вони оберуть. Це дасть змогу надолужити можливі освітні втрати, поступово адаптуватися до нових форматів навчання, а головне — ознайомитися з особливостями обраного профілю та усвідомлено визначитися з подальшою освітньою траєкторією.
Уже в першому семестрі учні й учениці матимуть години для предметів і курсів за вибором. У другому семестрі кількість годин для профільних предметів збільшиться. Такий підхід посилює роль 10 класу як «перехідного» і допоможе кожному й кожній зробити усвідомлений вибір.
11–12 класи — профільний цикл
Навчальний план містить більшу кількість годин для вивчення обраного профілю та вибіркових предметів і курсів. Щороку кількість таких годин зростатиме, а кількість годин на обовʼязкові для всіх предмети — зменшуватиметься.
ТОП містить типові навчальні плани (таблиці з переліками годин на вивчення предметів / курсів) для трьох кластерів:
• Мовно-літературний:
- профілі з поглибленим вивченням української мови та літератури (приклади профілів: українська філологія, журналістика чи інші);
- профілі з поглибленим вивченням української мови та літератури, мов і літератур корінних народів і національних меншин (приклади профілів: кримськотатарська мова і література, українська мова; польська мова і література, українська мова тощо);
- профілі з поглибленим вивченням іноземної мови (приклади профілів: англійська філологія, німецька філологія тощо);
• Соціально-гуманітарний:
- профілі з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти (приклади профілів: історико-філософський, юридичний тощо);
- профілі з поглибленим вивченням географії та іноземної мови (приклади профілів: економічний, туризм тощо);
• STEM:
- профілі з поглибленим вивченням хімії та біології (приклади профілів: хіміко-біологічний, медичний тощо);
- профілі з поглибленим вивченням математики та фізики (приклади профілів: інженерія, матеріалознавство та конструювання тощо);
- профілі з поглибленим вивченням математики, інформатики, технологій (приклади профілів: ІТ, технологічний тощо).
Профілі можуть бути:
• моногалузевими — поглиблене вивчення предметів і курсів однієї галузі (наприклад, математики).
• багатогалузевими — поєднання предметів / курсів із різних, але суміжних галузей (наприклад, біотехнології).
Ліцей обиратиме кластер / кластери, на якому / яких базуються його профілі, і добирає відповідні навчальні предмети та курси — обов’язкові й вибіркові.
Хочете дізнатися про проєкт ТОП більше? Читайте детальні розʼяснення. А більше про «Профільну» — реформу старшої школи — дізнавайтеся тут.
Якщо ви маєте ідеї, як зробити програму кращою, зрозумілішою чи гнучкішою — надсилайте пропозиції через платформу eDEM або на електронну адресу: roman.hladkovskyi@mon.gov.ua до 30 квітня 2025 року.
Коментарі
А я щодо спортивних ліцеїв, де профіль вже з 7 класу визначений? Знову забули?
Додати коментар