В Укрінформі презентували результати комплексного дослідження з оплати праці освітян

19 червня 2026 року в національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася публічна презентація результатів комплексного дослідження умов та оплати праці працівників освіти України «Справедлива оплата праці освітян: нова модель», проведеного в межах партнерського проєкту Профспілки працівників освіти і науки України та Профспілки освіти і науки Німеччини (GEW).

У заході взяли участь представники органів державної влади, соціальні партнери, науковці, профспілкові лідери, освітяни та медіа.

Дослідження присвячене одному з ключових викликів сучасної освітньої політики – формуванню справедливої та конкурентоспроможної системи оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників у період воєнного стану та в контексті повоєнного відновлення України.

Заступниця Голови Профспілки Ольга Чабанюк, модеруючи захід, підкреслила, що для Профспілки було принципово важливо отримати незалежний науковий погляд на проблеми оплати праці, які вже тривалий час порушуються у професійній спільноті. За її словами, проведене дослідження, яке є вкрай на часі, підтвердило масштаб і системність цих викликів.

Вона також наголосила, що робота науковців не лише зафіксувала наявні проблеми, а й суттєво посилила доказову базу для їх вирішення, окресливши можливі поетапні підходи до змін. 

«Ми шукаємо рішення разом із партнерами, і ефективна взаємодія сторін соціального діалогу є ключовою – саме вона дає реальний результат», – зазначила вона. Вона також додала, що сьогодні це дозволяє говорити не лише мовою професійної спільноти, а й мовою даних, аналітики та порівняльних висновків, що посилює позицію Профспілки у діалозі з державою та сприяє формуванню більш обґрунтованих рішень у сфері освітньої політики.

Комплексний аналіз стану оплати праці

Дослідження, що тривало понад пів року, поєднало якісні та кількісні методи – глибинні інтерв’ю, репрезентативне опитування понад 2000 громадян і аналіз умов праці освітян, що дозволило сформувати цілісне бачення оплати та реальних умов роботи педагогів в Україні.

У межах дослідження експерти проаналізували чинну модель оплати праці та нормативно-правове регулювання, визначили ключові системні дисбаланси у сфері винагороди працівників освіти, а також узагальнили позиції освітян щодо рівня заробітної плати, умов праці та професійних викликів.

Ключовий висновок дослідження – освіта має бути привабливою для фахівців не лише змістом професії, а й якістю трудового життя та гідною оплатою праці. 

Дослідники наголошують, що саме освіта формує людський капітал, необхідний для відбудови економіки, інноваційного розвитку та підвищення конкурентоспроможності держави. 

Слово – науковцям-експертам

Під час презентації автори дослідження – науковці з Львівського національного університету імені Івана Франка наголосили, що проблема оплати праці освітян має системний характер і потребує комплексних рішень. Так, Володимир Бурак, представляючи результати дослідження, звернув увагу на відсутність дієвих механізмів мотивації педагогічних і науково-педагогічних працівників та презентував пакет рекомендацій для Уряду, Міністерства освіти і науки України, засновників закладів освіти й профспілок.

«Комплексна реалізація запропонованих заходів дозволить сформувати прозору й мотивуючу систему оплати праці, підвищити привабливість педагогічної професії та створити передумови для сталого розвитку освіти», – зазначив експерт.

Професорка Олена Рим наголосила, що низький рівень заробітної плати поглиблює кадровий дефіцит, сприяє старінню професії та відтоку молодих фахівців, тоді як міжнародні стандарти передбачають конкурентну й гідну оплату праці, співмірну із суспільною значущістю професії.

Вона акцентувала на тому, що оплата праці педагогів має розглядатися як інвестиція в людський капітал країни, адже саме гідна винагорода визначає престиж професії, приваблює найкращих фахівців і забезпечує якісну освіту, яка формує майбутніх інженерів, лікарів, підприємців та науковців.

Володимир Бурак також підкреслив, що реформа не може обмежуватися лише підвищенням окладів чи тарифної ставки. На його переконання, необхідно змінювати саму модель оплати праці, поєднуючи належне фінансування освіти, сучасні механізми мотивації та реалізацію законодавчих гарантій, передбачених статтею 61 Закону України «Про освіту».

Декан факультету управління персоналом, соціології та психології КНЕУ імені Вадима Гетьмана Світлана Цимбалюк представила результати економічного аналізу за 2010-2025 роки, який засвідчив системне погіршення матеріального становища освітян. 

На думку експертки, виправити ситуацію можна лише через системну реформу оплати праці: виконання законодавчих гарантій, збільшення частки основної заробітної плати та модернізацію чинної моделі її нарахування.

Соціологічну складову дослідження представила директорка дослідницької компанії SocioStream Олена Бояркіна. Вона повідомила, що 90% опитаних вважають професію вчителя недооціненою з погляду оплати праці, а майже 93% підтримують підвищення заробітної плати педагогам і викладачам та розглядають це як один із пріоритетів державної політики. 

Дослідження також показало, що самі освітяни оцінюють справедливий рівень оплати значно стриманіше, ніж суспільство загалом: під час глибинних інтерв'ю вони називали бажану заробітну плату від 20 тисяч гривень, тоді як представники інших професій вважали справедливою винагороду на рівні 40-60 тис. грн. Середня очікувана суспільством заробітна плата вчителя становить 43 тис. грн, а викладача закладу вищої освіти – 55 тисяч гривень. 

Що показало дослідження

Комплексне дослідження засвідчило системне погіршення матеріального становища працівників освіти та необхідність глибокого перегляду чинної моделі оплати праці. 

За період 2010-2025 років реальна заробітна плата в кризові періоди суттєво скорочувалася: у 2013-2015 роках – майже на 35%, а після початку повномасштабної війни залишається приблизно на 15% нижчою за рівень 2021 року. Нині оплата праці в освіті становить десь 62% середньої по економіці, тоді як чинна Єдина тарифна сітка не забезпечує належної диференціації.

На цьому тлі сформувався виразний суспільний дисбаланс: 98% громадян визнають професію вчителя суспільно значущою, понад 90% – складною та відповідальною, 91% – недооціненою в оплаті праці. Водночас лише приблизно 20% вважають її високооплачуваною. Таким чином, висока соціальна вага професії не підкріплена рівнем матеріального забезпечення.

Окремий блок дослідження засвідчив, що фактичне навантаження педагога часто сягає 10–14 годин на добу й включає значний обсяг неоплачуваної роботи: підготовку до занять, перевірку робіт, електронне адміністрування, комунікацію з батьками, відпрацювання занять після повітряних тривог, а для викладачів – також наукову й організаційну діяльність. До цього додаються бюрократичне навантаження, емоційне виснаження та необхідність нерідко власним коштом забезпечувати окремі потреби освітнього процесу.

Дослідження також підтвердило серйозні кадрові ризики. Майже три чверті опитаних відзначають нестачу молодих учителів, а понад 55% називають головною причиною цього низький рівень оплати праці. Водночас 93% громадян підтримують необхідність її підвищення, що свідчить про широкий суспільний запит на зміни.

Обговорення дослідження соціальними партерами

Заступниця Міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко подякувала авторам за ґрунтовне дослідження, наголосивши, що його висновки та рекомендації можуть стати важливими для подальшого реформування системи оплати праці педагогів та науково-педагогічних працівників.

За її словами, Міністерство вже працює над удосконаленням моделі оплати праці освітян, адже саме вони є одними із ключових творців людського капіталу, і престиж їхньої професії має зростати. Вона зазначила, що, попри війну, освіта залишається пріоритетом – держава фінансує підвищення заробітної плати освітян, розвиток освітньої інфраструктури: будівництва укриттів, придбання шкільних автобусів, оснащення сучасних освітніх просторів в базовій та профільній школі та реалізацію інших важливих проєктів.

«Підвищення заробітної плати восени – це не фінальний крок. Ми й надалі продовжимо роботу над удосконаленням структури оплати праці освітян», – зазначила Анастасія Софієнко.

Вона також наголосила на важливості партнерської взаємодії: «Швидкозмінні умови сьогодення вимагають відповідних рішень і гнучких підходів. У такій чутливій сфері, як оплата праці освітян, партнерство між усіма сторонами є надзвичайно важливим», – підкреслила заступниця Міністра.

У свою чергу, заступник Голови Профспілки Сергій Романюк, звертаючись до учасників презентації, нагадав відомий історичний вислів, який приписують Отто фон Бісмарку: «війни виграють не генерали, а шкільні вчителі та священники». За його словами, ця думка стала символом розуміння того, що стійкість держави визначається не лише військовою силою, а й якістю освіти та роллю вчителя.

Він підкреслив, що саме освіта формує цінності, знання й людський капітал, від яких залежить розвиток і стійкість держави. Водночас якість освіти неможлива без належних умов праці та гідної оплати педагогів. І нагадав слова Статуту ЮНЕСКО про те, що «оскільки війни зароджуються в умах людей, то й оборона миру має будуватися там само», підкресливши, що саме освіта сьогодні є ключовою основою формування стійкості, відновлення та розвитку України.

Володимир Чомко – заступник Голови Профспілки, голова профкому КНУ імені Тараса Шевченка, звернув увагу на проблематику у вищій освіті, зокрема відтік абітурієнтів до закордонних університетів, який посилюється через безпекові ризики та ширші можливості навчання за кордоном. Він зазначив, що це вже сьогодні формує кадровий дефіцит у системі та загрозу для її розвитку.

«Коли під час війни починають пропонувати скорочувати видатки на освіту й культуру, варто згадати слова Вінстона Черчилля: «А за що ж тоді воювати?» Освіта і культура – це не витрати, а те, заради чого суспільство тримається і відновлюється», – підкреслив він.

Присутні на заході представники Міністерства фінансів, Міністерства соціальної політики та Міністерства економіки відзначили важливість проведеного дослідження та його аналітичної складової, а також підтвердили готовність до подальшої співпраці у межах соціального діалогу, спрямованого на опрацювання рішень щодо підвищення ефективності системи оплати праці в освіті.

Які рекомендації пропонують науковці

На основі проведеного аналізу експерти підготували практичні рекомендації для органів державної влади, профспілок і соціальних партнерів, спрямовані на формування справедливої та конкурентоспроможної моделі оплати праці в освіті.

Серед ключових пропозицій – збільшення бюджетних видатків на освіту, реформа ЄТС із розширенням міжрозрядної диференціації та більш гнучкими механізмами формування заробітної плати, виконання статті 61 Закону України «Про освіту» щодо встановлення посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників на рівні не менше трьох мінімальних заробітних плат, а також поступове наближення оплати праці українських освітян до європейських стандартів. 

Окрему увагу приділено вдосконаленню системи стимулюючих виплат: запровадженню прозорих доплат за результативність праці, єдиної надбавки за престижність педагогічної праці, додаткових механізмів підтримки молодих педагогів, особливо в сільській місцевості, а також повнішому врахуванню всіх видів професійної діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Автори дослідження наголошують, що без системного перегляду моделі оплати праці, належного державного фінансування та виконання законодавчих гарантій неможливо підвищити престиж педагогічної професії, зупинити відтік кадрів і забезпечити якісну освіту. 

Гідна оплата праці освітян – це не лише питання соціальної справедливості, а й одна з ключових передумов повоєнного відновлення та довгострокового розвитку України.