Оптимізація та реорганізація шкіл: пояснення заступника міністра освіти

Під час своєї поїздки на Тернопільщину заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків розповів кореспондентам Суспільного, як проводитимуть реорганізацію та оптимізацію шкіл.

Далі його пряма мова:

"Коли йдеться про процеси, які відбуваються в сільських населених пунктах, все залежить від того, скільки дітей є в школах. Якщо в школі є діти і їх достатньо багато, школи не закриваються, а продовжують функціонувати. Насправді найбільша проблема в тих населених пунктах, де дітей немає, де їхня кількість постійно зменшується. І навіть в таких випадках ми говоримо, що школи повинні залишатися, але повинні бути реорганізовані та оптимізовані.

Початкові школи, тобто перші — четверті класи, де навчаються наймолодші учні, повинні бути максимально наближені до місця проживання дітей і повинні бути в тих населених пунктах, де є ці діти. Є дуже багато інструментів для того, щоб запровадити навчання в таких маленьких початкових школах, де мало дітей. Це класи-комплекти, це зведені класи, це різні форми навчання. При цьому ці школи повинні працювати.

Для того, щоб працювала базова школа, тобто п'яті — дев'яті класи, очевидно, треба більшу кількість дітей. Тому що в п'ятих — дев'ятих класах починаються вже предмети природничого циклу: хімія, фізика, біологія. Потрібні лабораторії, потрібне оснащення, щоб рівень надання освітніх послуг відповідав стандарту. І тут уже починається вибір і рішення засновника.

Засновником закладів освіти є не Міністерство освіти, не обласні військові адміністрації, а територіальні громади. І саме вони мають приймати рішення про те, як ці школи мають в подальшому функціонувати. І якщо громада готова інвестувати власні кошти в школи, будувати лабораторії, робити нормальні умови для навчання і при цьому утримувати для невеликої кількості дітей вчителів — рішення за ними.

Міністерство в жодному випадку не зобов'язує закривати школу. Рішення в будь-якому випадку за територіальними громадами. Звичайно, ми стимулюємо і підтримуємо об'єднання, створення опорних шкіл. Це коли створюється одна школа, в яку підвозяться учні п'ятих — дев'ятих класів, а деколи і початкових класів, з інших населених пунктів. Але, знову ж таки, рішення за громадами.

У випадку створення опорної школи ми даємо гроші на автобуси. Наприклад, цього року було виділено майже 2 мільярди гривень на придбання шкільних автобусів. За ці гроші загалом в Україні придбано більше 600 автобусів. Минулого року це було ще півтора мільярда гривень, це майже 500 автобусів.

Якщо говорити про старшу профільну школу, тобто десяті — одинадцяті класи, це окремий тип закладів — ліцеї, і їхнє функціонування в реформі нової української школи, яке передбачено з 2027 року. Планується об'єднання шкіл в такі великі ліцеї, де буде велика кількість учнів десятих — одинадцятих класів, а в подальшому і дванадцятих. Це зумовлено бажанням впровадити кращу і якісну профільну освіту, коли учні в десятому класі можуть вибирати ті предмети, які вони хочуть вивчати.

Що ми маємо зараз? Ми маємо, наприклад, класичний сільський ліцей, в якому є на паралелі один десятий і один одинадцятий клас. Фактично, учні, навчаючись в таких класах, не мають можливості вибрати, що вони хочуть вивчати поглиблено — чи це природничі, чи філологічні дисципліни, до прикладу англійська мова поглиблено чи інформатика. Тому що є один клас, а для цього класу — один розклад.

Формуючи великі ліцеї, де на паралелі є декілька класів, можна сформувати нормальні профільні класи, і можна поглиблено викладати ті предмети, які хочуть вивчати учні. Тут важливо вибрати саме ту модель, яка буде забезпечувати якісну освіту. Зараз ідуть великі дискусії щодо того, як має працювати ця модель. Вона не має працювати вже зараз, вона буде працювати з 2027 року. Є відповідний законопроєкт, за який ще не проголосували. Очевидно, він буде проголосований у Верховній Раді. Після цього ми зможемо більш предметно говорити про те, яким буде ліцей, виходячи з тих норм, які були закладені в законі".