Вправа "Квантова журналістика: моделювання інформаційних систем" для використання на уроках інформатики, математики у 9-11 класах

Вправа "Квантова журналістика: моделювання інформаційних систем" для використання на уроках інформатики, математики у 9-11 класах є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".

Автор: Томілін Денис, вчитель інформатики Криворізького ліцею №95 Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

Короткий опис вправи, анотація: учні створюють моделі медіа-алгоритмів, які описують як розповсюджуються новини в інтернеті та як інформація може бути викривленою на різних етапах її поширення через алгоритми соцмереж, сайтів, тощо.

Мета вправи/заняття: ознайомити учнів з принципами теорії інформації через аналіз медіаданих. Розвивати в учнівства критичне мислення щодо опрацювання, обробки та викривлення даних, які використовуються для маніпуляції. Вивчення алгоритмів через призму реальних медіасценарієв.

Необхідне обладнання/матеріали: комп’ютер або планшет; доступ до інтернету; середовище програмування.

Детальний опис вправи/уроку:

Етапи виконання:

1. Вступ.

Вчитель розповідає про алгоритми, за якими працюють соціальні мережі. Під час розповіді вчитель пояснює, як випадкові зміни або невірна інтерпретація можуть змінити початкову інформацію. Наприклад:

• алгоритм оцінює популярність новини (кількість лайків, репостів та коментарів);

• враховує релевантність новини для конкретного користувача (на основі попередніх інтересів);

• алгоритм надає перевагу певним темам або джерелам.

2. Створюємо модель.

Учні діляться на дві групи. Одна група створює новину (тема може бути актуальною, а от новина може бути вигаданою). Інші групи виконують роль різних «етапів» або алгоритмічних фільтрів, через які проходить новина.

Для відтворення роботи алгоритмічних фільтрів учні складають програму на Python. Приклад програми:

Результат виконання програми:

3. Аналіз результатів.

Кожна група аналізує, як їх початкова новина змінилася внаслідок проходження через моделювання алгоритмів.

Учні обговорюють, як випадкові дані або алгоритмічні обмеження можуть викривити первісну новину.

Вони також оцінюють потенційні способи маніпуляції новинами через алгоритми (наприклад, штучне посилення певних аспектів новин для отримання більшої уваги).

4. Креативне завдання: розробка "алгоритму протидії маніпуляції"

Команда, яка створювала новину має розробити алгоритм протидії маніпуляції на Python. Приклад такої програми:

Результат виконання:

Очікувані результати: учні зможуть пояснити як соцмережі ранжують новини та визначають, які саме відображати певному користувачу. Вони розуміють як персоналізація впливає на їх інформаційне середовище. Зможуть оцінити, як зміна акцентів у новині призводить до її сприйняття різною аудиторією. Учні покращать навички програмування на Python, навчаться створювати прості алгоритми для моделювання роботи соціальних мереж. Під час виконання вправи вони навчаться ефективно працювати у групах, обговорюючи ідеї та спільно розробляючи алгоритми.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: учитель проводить рефлексію разом з учнями. Учні діляться досвідом створення алгоритмів, обговорюються приклади реальних ситуацій, коли алгоритми могли впливати на сприйняття важливих новин. Учні розмірковують над тим, як алгоритми можуть сприяти поширенню фейкових новин або створювати «інформаційні бульбашки». Вони замислюються над тим, як цей вплив можна зменшити або уникнути. Відбувається обговорення того, чи можна зробити алгоритми більш прозорими та справедливими, та які заходи можуть допомогти покращити медіаграмотність серед молоді.

Учні оцінюють власні результати та діляться, що було найцікавішим або найскладнішим у створенні моделей алгоритмів.